Харчування виключно сирою рослинною їжею: свіжими і правильно висушеними фруктами, сирими овочами та їх соками, горіхами та олійними насінням, а також медом можна застосовувати у двох випадках:

в розвантажувальні дні (2-3 дні) при частковому голодуванні, в результаті яких організм звільняється від токсинів і від зайвої ваги;

на певному відрізку часу (від декількох тижнів до декількох місяців) для очищення організму.

Харчуватися сирою їжею протягом тривалого часу (що роблять так звані сироїди) досить складно в фізіологічному і моральному плані і тільки деякі люди йдуть тривалого сироїдіння.

Сира їжа є засобом від багатьох хвороб:

проти млявості кишечника;

при ожирінні дає кращі результати, ніж голодування;

при подагрі, ревматизмі (звільняючи організм від сечової кислоти), при атеросклерозі, шкірних хворобах;

дуже сприятливо діє на кровоносну систему, очищаючи артерії і знижуючи кров'яний тиск. Вапнування артерій, яке більше всіх хвороб сприяє вкорочення людського життя, може бути попереджено або затримано за допомогою сирої їжі;

при суглобових захворюваннях, виразці шлунка, хворобах сечового міхура, шкірних висипаннях, розладах зору, функціональних неврозах;

у всіх випадках самоотруєння або перевантаження токсинами. Це особливо важливо для огрядних і повнокровних людей, а також при артритах, подагрі, ревматизмі.

При сироїдінні необхідно дотримуватися основних правил:

чистота приготування страв;

подрібнення продуктів;

помірність в їжі.

При цьому потрібно намагатися дотримуватися наступне:

є тільки при появі апетиту;

при переході на сироїдіння перший час краще їсти мало, ніж багато;

харчуватися переважно сезонними продуктами даної пори року і по можливості тієї країни, в якій живеш;

грунтовно пережовувати їжу. Цим збільшується її засвоюваність;

сира їжа має бути різноманітна і апетитно приготовлена.

При сироїдінні використовуються наступні продукти.

Це насамперед зелень. Вона має велике значення в раціоні харчування, бо сприяє гарному травленню, очищає кров від токсинів. До зелені крім петрушки, селери, салату, кропу відносяться також листя берези, липи, ясеня, чорної смородини, малини, суниці; бадилля буряка, моркви, редиски, зелень цибулі і часнику.
З доступних овочів використовуються в раціоні харчування: огірки, помідори, перець солодкий, гарбуз, редис, редька, картопля, ріпа, буряк, морква, цибуля, часник, квасоля, горох, капуста.

Горіхи: лісові, волоські, фісташки, кедрові.

Фрукти: кавун, диня, яблука, груші, виноград, лимони, апельсини, сливи.

Ягоди: чорна і червона смородина, полуниця, суниця, журавлина, чорниця, агрус, малина, ожина, брусниця, барбарис.

Зерно: кукурудза, овес, ячмінь, жито, пшениця, рис.

Крім перерахованого до сирих продуктів відносяться:

мед;

рослинні масла (кукурудзяна, соняшникова, оливкова).

У період сироїдіння використовуються наступні страви:

на сніданок найкраще пити свіжий сирий сік, близько 200 мл (морквяний, буряковий, капустяний, сік із зелені; можна змішувати соки в межах 200 мл). Соки можна замінити свіжими фруктами або ягодами (200 г).

на полудень і на обід (в 12 годин і 15 годин відповідно) використовуються овочі з рослинним маслом або фрукти. Можуть бути додані горіхи.

Проросла пшениця

Введення в раціон харчування пророслої пшениці надає оздоровчий і омолоджуючу дію на організм, так як в ній міститься ряд вітамінів і різних ферментів, стимулюючих життєдіяльність організму, що оптимізують обмін речовин, що зміцнюють нервову систему.

Проросла пшениця вживається для відновлення життєвого тонусу, для більш швидкого виходу зі стану нездужання після перенесеної хвороби, для зміцнення органів дихальної системи (і особливо легень), для зміцнення зубів, для поліпшення стану волосся і відновлення їх природного кольору.

Спосіб приготування каші з пророслої пшениці

За 22-24 години до приготування каші або киселю зерно пшениці з розрахунку 50-100 г на людину, ретельно промивається холодною водою. При цьому сміття і бур'яни, як більш легкі компоненти спливають і віддаляються разом з водою. Воду в промитої пшениці залишають у такій кількості, щоб вона була на рівні верхнього шару зерна, але не покривала його зверху.

Посудина з пшеницею ставлять у тепле місце і покривають не надто щільної полотняною або паперовою серветкою. Після закінчення зазначеного часу проросле зерно пшениці (про що судять по наявності з'явилися паростків до 1 мм завдовжки) кілька разів промивають холодною водою, а потім пропускають через м'ясорубку або подрібнюють на електричній млині, і відразу ж засипають у посудину із щойно закип'яченим молоком, а при його відсутності з окропом. Орієнтовна пропорція 1:1 або інша, залежно від бажаної концентрації.

У кашу або кисіль додають за смаком цукор (краще мед), а вершкове масло додають по 1 ч. ложці на порцію пшениці в 50-100 м. Кип'ятити кашу неприпустимо. Її необхідно лише остудити до бажаної температури в посудині, прикритому кришкою, а потім відразу вжити в їжу.

Кашу можна заварювати лише в емальованому, керамічному або скляному каструльці.

За матеріалами спец випуску "Очищення організму" лютого 2008 року "Дрім Тім 36,6"

Читайте також: Каша з внутрішньої кори, заболоні, берези, особливості заготівлі та приготування для вживання в їжу

Цікавий факт

У багатьох європейських країнах вірили, що й злі і добрі духи активні протягом дванадцяти днів Різдва. Ці духи поступово еволюціонували в ельфів Санта-Клауса, особливо під впливом книги Клемента Мура (1779-1863) «Ніч перед Різдвом», ілюстрованої Томас Наст (1840-1902).